|
|
 МОЛИТВА ЗА ПРОСЛАВУ СЛУГИ БОЖОГО МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГОСаме тепер відбувається в Римі процес у справі канонізації Слуги Божого Андрея. Щоби випросити у Бога тієї великої ласки для нашої Церкви та народу, всі українці мусять розуміти силу і значення прохання, гарячої молитви, побожного життя, добрих діл і жертви задля досягнення цієї мети.Не забуваймо кожного дня відмовити з тим наміром хоча би раз “ОТЧЕ НАШ” і “БОГОРОДИЦЕ ДІВО” та додати цю молитву за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея: “Господи Ісусе Христе, Ти нагороджуєш Твоїх вірних слуг не тільки особливішими дарами Своєї любови, але й вічною нагородою Святих у небі, а в многих випадках і прославою на Твоїх святих Престолах тут на землі. Я покірно благаю Тебе: зволь так прославити Твого вірного слугу Андрея Шептицького. Він впродовж свого праведного життя, повного досвідів і терпінь, був добрим пастирем свого стада та великим подвижником Церковної Єдности. Через його заступництво благослови нас новими, ревними пастирями і духовними покликаннями до священицьких і чернечих чинів. Через його заступництво вислухай і подай мені ось цю ласку, про яку я тепер прошу... Через його заступництво пошли всьому нашому народові великий дар єдности і свободи. Амінь”. Слуга Божий Андрей Шептицький народився 29.VII.1865 р. в Прилбичах, Західна Україна. Родинний дім прищепив у його душі глибоку побожність. 1888 року вступив до Чину Св. Василія Великого, 1892 року став священиком, 1899 року — Станиславівським Єпископом, а 1900 року — Галицьким Митрополитом. З повною посвятою трудився над поглибленням релігійного духа своїх вірних, відновою східного обряду та над розвитком свого народу в усіх ділянках культурного та суспільного життя. Його апостольська ревність обіймала й українську еміграцію: раз відвідав Бразилію та Аргентину, двічі — Північну Америку. Як добрий пастир не покидав своїх вірних і в часі ворожих наїздів. Був безстрашний в обороні правди та справедливості. Був ув’язнений Москвою в pp. 1914-17. Провідною ідеєю його життя була справа об’єднання Церкви. І хоч обставини не дозволили здійснити його унійних намірів, це тільки збільшує його заслугу та велич. Хоча тяжко терпів через недугу, він іще молив Бога про ласку мучеництва, а перед Апостольським Престолом просив дозволу на мученицьку смерть за віру та єдність Церкви навзамін за страждання свого народу. Помер у Львові 1.ХІ.1944 р. Його беатифікаційний процес був відкритий 5.XII.1958 р. Якщо хтось одержить якусь ласку через посередництво Божого Слуги Андрея Шептицького, нехай ласкаво повідомить отця Постулятора: Rev. Father Postulator, Madonna del Monti, 3 00184 Roma, Italia Дозволяється друкувати + Митрополит Стефан Сулик 22 травня, 1991 pоку At present, proceedings for glorification in the community of Saints are taking place in Rome. To procure this blessing of God for our Church and nation, our entire community must understand the power and meaning of supplications, fervent prayers, virtuous life, good deeds and sacrifices for the attainment of this objective. Let us not forget to say at least “Our Father” and a “Hail Mary”, and add this prayer for the glorification of the Servant of God, Metropolitan Andrew: “Lord Jesus Christ, You always reward your faithful servants not only with the singular gifts of Your Love, but also with the eternal reward of sainthood in heaven, and many times with the glorification among the people of Your Church here on earth. I humbly beseech You to so glorify Your faithful servant Andrew Sheptytskyi. Throughout his virtuous life, though full of trials and sufferings, he was a good shepherd of his flock and a great champion of Church Unity. Through his intercession send us new shepherds and vocations to the priesthood and religious life. Through his intercession grant me the special favor that I humbly ask for... Through his intercession and glorification grant to our entire nation the great gift of Christian Unity and freedom. Amen”. The Servant of God, Andrew Sheptytsky, was born on July 29,1865 in Prylbychi, W. Ukraine. As a young student Roman Sheptytskyi had already made up his mind to become a priest and monk of the Eastern Rite. During an audience he revealed his intentions to Pope Leo XIII, who embraced him paternally and said: "Son, thou hast chosen the better part". Having overcome the opposition of his father, he entered the Basilian noviciate in 1888, and assumed Andrew for his name. Ordained in 1892, he soon held various posts in his Order: master of novices, professor of theology and rector. He was consecrated bishop in 1899; appointed Archbishop-Metropolitan in 1900. As pastor of his flock he provided it with churches, schools, orphanages, institutions of advanced studies, museums, hospitals, homes for the aged and needy, schools of painting and art, seminaries and libraries. His personal life was characterized by monastic simplicity and austerity. The dominating idea of his long and fruitful life was the prayer of Christ "that all may be one". He had plans for work of reunion in many countries of Eastern Europe. His truly apostolic heart excluded no one. He died on November 1,1944. Though many of his plans were never realized, his name will be recorded in the annals of the Church as one of the greatest apostles of the reunion of churches. In the event that you do receive some special favor through the intercession of the Servant of God, Metropolitan Andrew, kindly notify at once: Rev. Father Postulator, Madonna dei Monti, 3 00184 Roma, Italia Imp. + Metropolitan-Archbishop Stephen Sulyk May 22, 1991 Imp. + Metropolitan-Archbishop Stephen Sulyk // 2006-01-05
|